Київ витратить 111 млн гривень на "литовський" міст на ОболоніКиїв витратить 111 млн гривень на "литовський" міст на ОболоніКиїв витратить 111 млн гривень на "литовський" міст на Оболоні

Київ витратить 111 млн гривень на "литовський" міст на Оболоні

Київська міська влада подає будівництво "Мосту Дружби" в парку на Оболоні як міжнародний жест підтримки від Литви. Литовська сторона справді виділила грант — 600 тис. євро, що становить близько 31,2 млн грн. Однак загальна кошторисна вартість проєкту — 142,3 млн грн, і решту 111 млн грн сплачують кияни з міського бюджету.

Найбільший контракт у рамках проєкту — 65,22 млн грн — отримала фірма "Євротехнологія Груп" Володимира Бойправа. Раніше співзасновником цієї ж фірми був брат директора — Тарас Бойправ, який одночасно обіймав посаду заступника начальника управління капітальних вкладень "Київзеленбуду" — замовника тендеру. Тобто брат чиновника, відповідального за розподіл капітальних вкладень, був співвласником компанії, яка отримала найбільший підряд від тієї самої організації.

Питання є і до іншого підрядника. ТОВ "Український виробничо-будівельний альянс "Центр" фігурує у справі щодо незаконного формування податкового кредиту. Держаудитслужба ще до старту робіт зафіксувала порушення у тендерній документації — однак "Київзеленбуд" їх проігнорував і продовжив реалізацію проєкту в незмінному вигляді.

Міністр Микола Калашник обіцяє Києву тунель під Дніпром, якого не добудував Сталін

Щодоби мости між правим і лівим берегом Києва перетинають близько 600 тисяч автомобілів. Цю цифру назвав сам міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник, і саме вона пояснює, чому питання переправ раптом стало питанням виживання міста. 2 жовтня російські реактивні дрони вдарили по столичних мостах: Південний закрили після пошкоджень, на Дарницькому, Метро, Патона і Подільському запровадили обмеження, а місто стало в багатокілометрових заторах. Ракети навіть не знадобилися. Отже, уявіть: кілька дронів, і мільйонне місто, розрізане рікою навпіл, уже стоїть на порозі транспортного колапсу.

Михайло Ткач вийшов на волю у Відні, де приховане стеження вважають порушенням

В історії з віденським затриманням Михайла Ткача цікаво не те, чому його затримали, а те, чому відпустили. Бо за австрійськими законами робити те, чим керівник відділу розслідувань "Української правди" роками займається вдома, в Австрії не можна.